Екскурсія по історичним місцям України

Працівники, керівники гуртків та вихованці Міського центру по роботі з дітьми та підлітками побували в замках Львівщини.

Свірзький замок

Свірзький замок - замок в Україні, розташований в селі Свірж Перемишлянського району Львівської області. Згадки про нього трапляються в архівних документах 1530 року, коли він належав шляхетському родові Свірзьких. Але сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, з часу переходу його у власність графа О. Цетнера. Граф наказав перебудувати і значно зміцнити замок.

Існують припущення, що задум Цетнера з укріплення Свірзького замку здійснював відомий фортифікатор, генерал від артилерії Павло Гродзицький. Роботи з перебудови замку проводились приблизно в той час, коли генерал Гродзицький будував у Львові одразу два арсенали - Королівський та Сенявський.

Незважаючи на своє вигідне оборонне розташування (замок розташований на горі Белз і був оточений непрохідними болотами, ставками,в підніжжі мурів - ровами і звідним мостом), палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати серйозне оборонне значення. Відомо, що під час українсько-польської війни в 1648-1654рр. замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648р. - спалили татари. Але в 1672, під час походу турків на Львів, він все-таки вистояв турецьку облогу.

На території замкового парку зберігся костел, заснований ще в XV ст. Сучасна мурована будівля костелу в стилі ренесансу, яка поставлена на місці дерев'яного, що завалився; вона походить з 1541 р. Над входом у костел і нині можна бачити рештки шляхетського герба колишніх володарів. До костелу від замку вів підземний хід. Завалену частину підземного ходу можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста.

Львівський краєзнавець Й. Гронський розповідає, що ще в 1956 р. у Свірзькому костелі біля замку (у Свіржі є ще й другий костел) бачив всередині фрески, які відкрилися внаслідок облуплення тиньку. На фресках була зображена оголена жіноча постать з довгим розпущеним волоссям в молитовній позі на колінах, на тлі панорами середньовічного Свіржа. Судячи з опису, це могла бути Марія Єгипетська. Подальша доля цих фресок невідома.

Головний фасад замку

 Керівники та вихованці на фоні Свірзького замку

Керівники та вихованці всередині замку

Золочівський замок

Золочівський замок збудований у першій третині 17 ст., як оборонна фортеця. В`їздова вежа, Китайський палац, великий житловий палац творять прекрасну ренесансну гармонію. Впродовж віків замок — фортеця, королівська резиденція, панська садиба, тюрма, навчальний заклад. Нині Золочівський замок — музей-заповідник, відділення Львівської картинної галереї.

У першій половині 17 ст. в Золочеві на місці старого дерев’яного замку було збудовано новий, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та pови з водою. Замок збудований за проектом невідомого італійського архітектора на кошти Якуба Собеського у 1634 році, як оборонна фортеця. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти виїзної вежі знаходиться Китайський палац – унікальна пам’ятка архітектури. Таких палаців налічується лише три в Європі (Сан-Сусі, Петергоф, Золочів). Палац має вигляд двоповерхової шпилястої ротонди з одноповерховими бічними прибудовами.

Історія замку цікава і багата на історичні та романтичні пригоди. У Китайському палаці проведена реставрація і у травні 2004 року він відкритий для туристів. 9 серпня 2009 року відбулося відкриття експозиції відреставрованого Великого (Королівського) палацу.

Музей-заповідник "Золочівський замок" увійшов до одного з найцікавіших туристичних маршрутів” Галичини, під назвою "Золота підкова". Маршрут включає відвідання трьох замків, кожен з яких не схожий на попередній. Це замки Підгірці, Олесько і Золочів. Золочівський замок і тур "Золота підкова" впродовж кількох років приймають тисячі туристів з цілого світу.

Вигляд збоку на Китайський палац, подвір'я та сам замок

Вигляд на внутрішнє подвір'я

Керівники та вихованці біля входу до Золочівського замку

На фоні Китайського палацу 

Підгорецький замок

Підгорецький замок розміщено на схилі мальовничого узгір'я, яке у північному напрямку каскадом спадає до роздолої долини. Він є домінантою ансамблю, що складається з парку XVII-XVIII ст., костелу Святого Йосипа (1766), заїзду (поч. XVIII ст.) та інших споруд. Мурований замок заснував у 1635р. коронний гетьман Станіслав Конецпольський на місці давніх укріплень, що належали родині Підгорецьких.

Зведення замку в Підгірцях пов'язують з іменами французького військового інженера Гійома де Боплана та італійського архітектора Андреа дель Акви. Спочатку замок було задумано, як ренесансно-барокову укріплену резиденцію типу замок-палац. За планувальною конфігурацією він являв собою квадрат, окреслений казематованими приміщеннями та чотирма наріжними бастіонами. Таким чином утворились невеликий замковий двір і відкрита тераса південної частини укріплення. В'їзну браму розміщено на осі палацу під терасою південної куртини. На тлі облицьованих каменем сухих ровів та казематів виділяється пізньоренесансний портал в'їзної брами, пластика сторожових башт на кутах бастіонів та балюстрада терас. У другій половині XVII ст., в часи визвольних воєн та набігів татарських і турецьких загонів, замок зазнавав руйнувань і спустошень, але залишався однією з найрозкішніших магнатських резиденцій Європи.

З 1682 р. замок перейшов у власність родини Собеських, а в 1720 р. його власником став Вацлав Жевуський. При ньому в 1728-1779 рр. замок відновили, надбудували третій поверх і переобладнали інтер'єри. Вацлав Жевуський  зібрав у замку колекцію картин, зброї, книг, меблів, перевіз сюди з Олеського замку частину мистецьких творів.

Саме цей період перебудови і формування інтер'єрів привніс у первісну пізньоренесансну архітектуру пластичні мотиви бароко. В 1752-1766 рр. за проектом К.Романуса було зведено в барокових формах і костед Святого Йосипа та переплановано регулярний парк у ланшафтний. Пізніше через фінансову неспроможність родини Жевуських замок почав занепадати. Реставраційні роботи тут було проведено лише у 1865 р.

Значних руйнувань зазнав замок-палац у роки Другої світової війни та під час пожежі 1956 р. Згодом його відновили і пристосували під лікарню, що призвело до занепаду пам'ятки. Розпочата нині реставрація замку-палацу вселяє надію на його повернення в лоно культурно-мистецьких процесів української держави. Підгорецький замок-палац є унікальною пам'яткою XVII ст., в якій яскраво відзеркалюється завершальний етап еволюції оборонних споруд, формування на їх основі розкішних маєтків палаців.

Керівники та вихованці на фоні  костелу Святого Йосипа

Північний фасад замку 

 Фасад Підгорецького замку

Тут видно парк та костел